Інсульт: причини, симптоми, ознаки, перша допомога, профілактика

Інсульт: причини, симптоми, ознаки, перша допомога, профілактика

Інсульт: причини, симптоми, ознаки, перша допомога, профілактика

80 відсотків хворих, що перенесли інсульт, стають інвалідами, з них третина потребує сторонньої допомоги. Лише 20 відсотків можуть повернутися до колишнього життя. Що призводить людини до інсульту? Чи можна уникнути цього грізного захворювання?

Розповідає головний невролог агентства охорони здоров’я та лікарського забезпечення адміністрації Красноярського краю д.м.н. професор Світлана Шетекаура.

Інсульт — це гостре порушення мозкового кровообігу, в основі якого лежать порушення судинної системи мозку. Це може бути розрив, спазм або закупорка одного з судин, які живлять ділянку мозку.

Геморагічні — (Крововилив) — коли розривається посудину і кров потрапляє в порожнину черепа. На їх частку припадає 15—20 відсотків з усіх інсультів. У молодих людей (20—30 років) геморагічний інсульт частіше трапляється в результаті розриву судини мозку з вродженою аномалією, коли посудина неправильно сформувався ще в утробі матері (так звана аневризма). При надмірному фізичному навантаженні, сильному стресі, навіть при різкому нахилі такий посудину може розірватися.

У більш старшому віці посудину в мозку може розірватися, не витримавши високого артеріального тиску (АТ) — гіпертонічного кризу. Геморагічні інсульти — найважчі і з високою смертністю.

Інша частина інсультів — ішемічні, обумовлені недостатнім кровопостачанням мозку в результаті судинного спазму або закупорки судини тромбом. Цілісність судинної стінки при цьому виді інсульту збережена, але потік крові знижений через зменшення його просвіту. Найчастіше таке трапляється при атеросклерозі, коли еластичність стінки судини порушена жировими відкладеннями — атеросклеротичними бляшками.

Вони збільшуються в розмірі і закривають просвіт судини. Або на їх пошкодженої поверхні утворюються тромби, які закривають просвіт судини. Ішемічні Інсульти розвиваються частіше після 40—50 років.

Два захворювання найчастіше призводять до інсультів — гіпертонічна хвороба і атеросклероз. Гіпертонія небезпечна тим, що в половині випадків ця недуга протікає безсимптомно, тобто людина не відчуває свого високого тиску, не лікується, і інсульт для нього — як грім серед ясного неба. Атеросклероз — основна причина інсульту у літніх людей. Крім цих захворювань, в групі ризику по інсультів знаходяться люди, які страждають на цукровий діабет, ожирінням, з підвищеним згортанням крові — у них зазвичай схильність до тромбоутворення.

Дуже ризикують курці — облітерація (звуження просвіту) судин у них йде не тільки в ногах, але і в мозку. Ті, хто зловживає алкого­лем, теж знаходяться в групі ризику. Саме зловживають, так як невеликі дози алкоголю до інсультів не приводять. Має значення спадковий фактор — частіше інсульти трапляються у тих, чиї близькі родичі перенесли інсульт або інфаркт.

Особливо треба бути обережними тим, хто часто відчуває стресові ситуації, які, як правило, супроводжуються різким підйомом артеріального тиску, а стан судин на цей момент людині невідомо — посудину може не витримати напруги.

Інсульти розвиваються в однаковій мірі і у чоловіків, і у жінок. У віковій групі до 60 років у два рази частіше інсульти трапляються у чоловіків, після 60 років — частіше у жінок.

Часто до того як у хворого розвинеться інсульт, можуть виникнути ознаки минущого порушення мозкового кровообігу. На них слід звернути увагу.

Перші ознаки — провісники інсульту:

— раптова, незрозуміла сильний головний біль;

— запаморочення, втрата рівноваги або координації;

— раптова слабкість або оніміння якоїсь частини тіла: обличчя, язика, тулуба, руки або ноги, особливо якщо це на одній стороні тіла;

— раптове погіршення зору на один або обидва ока;

— порушення свідомості, орієнтації в навколишній обстановці;

— розлади мови.

Ці відчуття раптово віз­никают і зникають через кілька хвилин або годин. У 30 відсотків пацієнтів при таких короткочасних ішемічних атаках протягом року розвивається інсульт різного ступеня тяжкості. Тому не варто чекати, що "само пройде", Треба відразу викликати "Швидку допомогу".

При перших ознаках інсульту до приїзду "Швидкої допомоги" потрібно;

— заспокоїти хворого, укласти його і наполягати на спокої;

— виміряти артеріальний тиск, якщо воно високе і хворий знає про свою гіпертонії, прийняти відразу препарат, який він зазвичай приймає при високому АТ;

— поліпшити приплив повітря: прибрати хворого із задушливого, особливо накуреному, приміщення, відкрити вікно, розстебнути комірець, тобто створити умови для більшого надходження кисню.

Не можна!

Різко рухатися, вставати. При таких станах у челове­ка буває психомоторне віз­буждение, коли хворий починає активно пересуватися, це може різко погіршити його зі­стояння.

При високому АТ ні в якому разі не прагнути різко знизити АТ. Оптимально—сни­ються АТ на 15—20 відсотків від початкового.

Приймати спазмолітики: ношпу, папаверин та інші.

Викликана "Швидка допомога" (Як правило, це специализиро­ванна інсультних бригада) відвезе хворого в стаціонар.

Бригади "Швидкої допомоги" мають у своєму арсеналі обладнання та необхідні медікаментрзние кошти для надання допомоги хворому до приїзду в лікарню. Головне — якнайшвидша госпіталізація в стаціонар, де відразу призначать необхідне лікування. У фахівців є поняття — "терапевтичне вікно", Коли протягом 3—6:00 після інсульту необхідно почати комплексне інтенсивне лікування, поки ще не загинула тканину головного мозку, що залишилася без кровопостачання при інсульті.

За ступенем тяжкості інсульти поділяють на легкі, середні і важкі. Легкий інсульт виліковується протягом трьох тижнів інтенсивної терапії і закінчується для хворого благополучно: порушені функції відновлюються, не залишається ні паралічів, ні мовних розладів. Статистика більш важких інсультів песимістична: кожен п’ятий хворий помирає, 80 відсотків залишаються глибокими інвалідами.

Вилікувати важкий інсульт на даному етапі розвитку медицини неможливо, тому профілактика інсульту важливіше, ніж лікування.

Загальнодержавні заходи профілактики інсультів включають в себе активну диспансеризацію хворих з захворюваннями, що призводять до інсульту. Такі хворі повинні бути під постійним наглядом лікарів, щоб лікарі могли активно лікувати їх захворювання, індивідуально підбираючи лікування.

Але велике значення мають і засоби індивідуальної профілактики.

Знайте свій артеріальний тиск. Якщо ви здорові, вимірюйте його хоча б раз на рік. Якщо ви страждаєте на захворювання з групи ризику, особливо гіпертонічною хворобою, у вас будинку повинен бути апарат для вимірювання артеріального тиску.

Контролюйте свою вагу. Обов’язково порадьтеся з лікарем, як особисто вам боротися із зайвою вагою. Прагніть до збалансованого харчування з обмеженням тваринних жирів, солі і цукру, з переважанням фруктів, овочів, молочно-кислих продуктів.

Для гіпертоніків треба детально дізнатися і використовувати солі дієту, для хворих з атеросклерозом — гіпохолестеринову.

Якщо у вас цукровий діабет, суворо дотримуйтесь рекомендацій вашого лікаря для контролю глюкози в крові.

Якщо ви курите — припиніть. Куріння подвоює ризик розвитку інсульту.

Для профілактики повторного інсульту з перших днів уже настав інсульту проводять низку заходів. Це:

інтенсивне лікування захворювань, що призвели до інсульту;

прийом антикоагулянтів при підвищеної в’язкості крові, коли великий ризик тромбоутворення: прийом аспірину або аспірінсодержащіх препаратів (Кардіомагніл), що не дей­ствующих на слизову шлунка;

прийом препаратів, що поліпшують мозковий кровообіг. Ці препарати приймають курсами і надалі. У перший рік після перенесеного інсульту — обов’язково два рази на рік, в подальшому — за станом здоров’я, один або два рази на рік.

Матеріал підготувала Надія Фролова

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!