Опік термічний

Опік термічний

Опік термічний

Опіки — це досить-таки часто зустрічається форма дерматиту, що виникає в результаті безпосередньої дії високих температур на шкіру людини. Високі температури, що викликають опік, можуть бути результатом впливу рідких, твердих і газоподібних речовин. Найчастіше це полум’я, пар, розпечені тіла і гарячі рідини.

Для визначення тактики ведення потерпілого з опіками в першу чергу необхідно знати фактор, що викликав поразку.

Ознаки опіку

Ознаками опіків можуть бути почервоніння, пухирці і бульбашки з серозним вмістом, ерозійні та виразкові поверхні, а також більш важкі ушкодження у вигляді некрозу (руйнування, омертвіння) тканин. Для правильного та своєчасного призначення лікування опіки були розділені на поверхневі і глибокі. До поверхневих опіків відносять опіки 1, 2 і 3 а ступенів.

А до глибоких 3б і 4степені.

Найлегші опіки, ураження 1 ступеня, характеризуються появою почервоніння, невеликий припухлістю і болем. Такі опіки найчастіше проходять самостійно, без наслідків, через 2-4 дні. Одужання може проявитися відлущуванням пошкоджених клітин.

Такі опіки найчастіше виникають в результаті незначного впливу пари і рідин.

Ознаки опіку 1 ступеня

Опіки II ступеня виявляються появою не тільки почервоніння, але і міхурів різної величини з серозним вмістом. Оскільки при таких ураженнях не пошкоджується паростковий шар, то відновлення шкіри повністю можливо через 1-2 тижні.

Ознаки опіку 2 ступеня

Найважчі з поверхневих — це опіки 3-а ступеня. Вражені вже все шари епідермісу, дно рани представлено неушкодженої частиною дерми і частково збереглися фолікулами, сальними і потовими залозами. Клінічно такі опіки проявляються бульбашками різної величини з серозно-геморагічним вмістом.

Такі пошкодження вже коричневого або чорного кольору. Виникає небезпека приєднання вторинної інфекції, в результаті чого дно рани може поглибитися до поразки глибших шарів.

Всі глибокі опіки (3-б і 4 ступеня) характеризуються тотальним пошкодженням дерми, і відповідно загибеллю підлеглих тканин.

На фото ступеня опіку: 3а, 3б, 4

Залежно від фактора, що викликав ушкодження, опіки мають відповідні особливості. Пошкодження від полум’я найчастіше викликають опіки II ступеня, але має значну площу ушкодження. Частинки обгорілих тканин, що залишилися в рані при обробці, згодом призводять до вторинного інфікування ран. Необхідно пам’ятати, що при таких формах ураження першочерговим завданням є припинення горіння деталей одягу.

Це можна зробити за допомогою води або накриттям палаючої ділянки щільної тканину.

Рідини найчастіше викликають невелику площу ураження, але глибше: II-III ступеня. При дії на шкіру розжареного предмета характерна чітка межа пошкодження і значна глибина.

Лікування опіків

Для вибору тактики лікування та прогнозу мало знати фактор викликав поразку і його глибину. Необхідно ще визначити площу ураження. Для цього використовуються різні прийоми.

Найбільш поширені: правила «9» і «долоні».

При визначенні площі ураження по правилу «9» тіло дорослої людини розділене на 11 рівних зон, кожна з яких становить 9% (1. голова і шия, 2. груди, 3. живіт, 4-5. Задня поверхня тіла (2 зони) , 6-7. кожна рука, 8-9. кожне стегно, 10-11. кожна гомілка і стопа (разом). Промежину і зовнішні статеві органи — 1% поверхні тіла.

Правило «долоні» полягає в підрахунку площі ураження наступним чином. В даному випадку прийнято вважати, що долоню людини становить близько 1% площі його тіла.

Глибину і площу ушкодження визначають в першу чергу для визначення тактики ведення пацієнта з опіками. Так наприклад, при наявності поверхневих опіків площею більше 30% закономірно розвиток реакції організму. Це вже так звані: опікова хвороба, з розвитком інтоксикації, інфікування та сепсису.

Ці стани вимагають екстрених лікарських заходів і самолікування в таких випадках не допустимо. Оскільки в міхурах міститься велика кількість серозного вмісту, то відбувається порушення реологічних властивостей крові. Для оцінки тяжкості стану в стаціонарі обов’язково оцінюються показники кислотно-лужної рівноваги.

Перша допомога при опіках

Перша допомога при опіках повинна полягати в першу чергу в припиненні впливу дратівної фактора підвищеної температури на шкіру. При наявності тільки почервоніння шкіру необхідно остудити під холодною водою 15-20 хвилин. Самостійно може бути завдано Протиопіковий препарат з домашньої аптечки «Олазоль». При наявність пошкоджень шкіри у вигляді бульбашок, ерозій і т.п. необхідно терміново звернутися за спеціалізованою допомогою.

Повинна бути зроблена кваліфікована первинна обробка рани, з накладенням антибактеріальних мазей. Бульбашки розкриваються, рана дезінфікується і накладаються асептичні пов’язки. При сильному забрудненні рани вводиться протиправцева сироватка.

Найчастіше вводяться знеболюючі препарати. У спеціалізованих препаратах при великих і глибоких поразки вводяться численні інфузійні розчини.

При місцевому лікуванні необхідно використовувати такі групи препаратів: для дезінфекції та обробки рани використовуються: 3% -ний розчин перекису водню, водний розчин перманганату калію, нітрофурани (фурациллин, фурагин), хлоргексидин, поліміксини, антибіотики (левоміцетин та еритроміцин) і антибактеріальні препарати ( сульфаніламіди).

Для максимально ефективно проведеного лікування необхідно дотримання режиму, відповідного просторості і глибини ураження. Часто рекомендовано обмеження рухливості пошкодженої частини тіла. У харчуванні такого пацієнта повинні бути враховані втрати рідини і білка при ураженні.

Після одужання необхідний оберігає режим шкіри, що зазнала впливу шкідливого чинника. Необхідно оберігати таку шкіру від надмірного впливу УФО, захищаючи її спеціальними косметичними засобами з SPF- фактором більше 50.

Лікування опіків народними засобами

У лікуванні опіків можливе використання народних коштів. При незначному впливі на шкіру, що виявляється почервонінням, бульбашками і бульбашками, можливе використання волого-висихаючих пов’язок з відварами трав. Найбільш відповідними вважаються: кора дуба, ромашка, череда, чистотіл, приготовані за інструкцією для зовнішнього застосування. У відварі трав кімнатної температури змочується марлева серветка, складена в 6-8 шарів і на 15 хвилин покривається пошкоджена частина шкіри. Процедура повторюється протягом півтора годин, з подальшим 3-х годинним відпочинком від процедур. Таким чином волого-висихають пов’язки протягом дня виконуються 2-3 рази, до зникнення ознак гострого запалення.

На ніч при цьому необхідно нанести на рану антибактеріальний крем «Левоміколь» під серветку і сітчастий бинт. Не рекомендується використання відварів трав при наявність ознак інфікування рани. Ознаками інфікування вважається поява в міхурах геморагічного вмісту або просто гною, а так само почервоніння по краях міхура.

Тут необхідна консультація фахівця, для призначення відповідного лікування.

Потерпілому з опіками необхідно рясне пиття (мінеральна вода, морси, теплий чай) для відновлення балансу води в організмі. При великій площі ураження можливий озноб. У цьому випадку потерпілого необхідно вкрити.

Всередину знадобляться нестероїдні протизапальні засоби з метою жарознижуючого і протибольового ефекту. Можна використовувати Анальгін, Еффералган в терапевтичних дозах.

При почервонінні шкіри можливе використання зволожуючих кремів з численних дерматологічних ліній, таких як «Урьяж» — «Ксемоз», «Авен» — «Трікзера», до 5-6 разів на день, особливо після контакту з водою. Догляд за шкірою, зазнала впливу дратівної фактора, повинен бути дуже дбайливий. При митті повинні використовуватися засоби, що не пошкоджують гідро-ліпідну мантію шкіри.

Для цього в аптечній мережі купуються спеціальні гелі та мила із серії «Біодерма» і «Урьяж». «Cu-Zn» або «H2O- Сенсібіо».

Консультація лікаря по темі опік:

1. Чи правда, що опіками повинен займатися лікар-комбустіолог.

Так, дійсно є такий фахівець, що займається тільки опіками, і всіма аспектами, пов’язаними з ними. У його компетенції частіше перебувають поєднання великої площі і глибини ураження, а також поява реакції організму на опікову поверхню. Лікування поверхневих опіків успішно проводить дерматолог.

2. Чи можна свіжий опік змащувати жирними мазями або жиросодержащие продуктами, такими як сметана або рослинне масло?

Ні. Така поведінка посилить тяжкість ураження і з’явиться необхідність додаткового очищення рани, тепер уже від масла.

3. Відомо, що в Середні століття використовували тортури розпеченим залізом. Чому випробовувані на вмирали від такого сильного впливу?

Так, розпечений предмет наносив глибокі опіки, але площа пошкодження була не велика, системної реакції організму, зазвичай не розвивалося.

5. Чи можна прикладати до рани від опіку листя різних рослин, таких як алое, каланхое, золотий вус та інші?

Ні. При обробці такої рани витяг залишків рослин призведе до додаткової травматизації рани.

6. Чи правда, що приймаючи вітаміни можна прискорити загоєння обпаленої шкіри?

   Так. При загоєнні опікової поверхні з утворенням рубцевої тканини збільшується утворення колагену — головного білка волокнистої тканини. При цьому зростає потреба організму у вітаміні С. Опік викликає значний фізичний і емоційний стрес для організму, в результаті чого збільшується потреба організму у вітамінах групи В.

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!